Що таке саморегуляція та чому це працює?

Саморегуляція це здатність керувати своїм психоемоційним станом за допомогою своїх думок, образів, тіла, дихання.

Відновлення внутрішньої рівноваги неможливе без розуміння того, що відбувається у твоїй голові і твоєму тілі. Однією із моделей для пояснення психічних процесів, є теорія триєдиного мозку (Пол Маклін, 1968).

Згідно цієї теорії мозок ділиться на три частини за будовою та функціями:

Мозок Рептилії (стовбур мозку)

призначений для виживання (інстинкти)

Мозок Мавпи (Емоційний мозок, лімбічна система)

призначений для взаємодії з іншими членами суспільства племені чи зграї

Мозок Людини (кора великих півкуль)

власне і є тим, що ми про себе думаємо, аналізуємо, мріємо та інше

Саморегуляція можлива на кожному з рівнів згідно з теорією, просто інструменти для регулювання “рептилії” - одні, а інструменти для регулювання емоцій – інші.

Ця теорія зручна для опису станів людини, яка знаходиться в умовах війни та постійної загрози життю (хоча не охоплює всю складність процесів, що відбуваються в психіці та нервовій системі людини).

Річ у тім, що наш Людський мозок та емоції (мозок Мавпи) під час виживання відходять на другий план. I, використовуючи Рептильний мозок, ми приймаємо рішення, які оптимальні для виживання, а в цивільному, мирному світі ці стратегії часто не працюють, і як наслідок – починають шкодити – і це відображається на стосунках з близькими, іншими людьми.

Після завершення періоду виживання (війна, стихійне лихо та ін), де ми керувались інстинктами з мозку Рептилії – емоції повертаються, але наша здатність з ними справитись знижується.

Емоції — здатність їх розрізняти, приймати та проявляти — часто є ключем до успішної саморегуляції — примирення з собою, та з людьми, яких ми любимо.