Як розпізнати депресію у підлітка і що з цим робити

 

У підлітковому віці, коли дитина прагне самостійності, батькам доводиться відходити на задній план, і давати їй свободу ухвалювати рішення самостійно. Проте, варто бути готовим допомогти в питаннях фізичного та психічного здоров’я.

Що може вказувати на депресивний розлад у підлітка?

Зверніть увагу на ці ознаки:

Дитина сумує або роздратована більшу частину дня, більшість днів на тиждень впродовж щонайменше двох тижнів;

Втрата інтересу до речей, які раніше дуже подобалися;

Зміна звичок в їжі чи сні;

Проблеми з концентрацією;

Нездоровий набір або втрата ваги;

Дитина має дуже мало енергії, або мотивації робити що-небудь, поводиться ліниво;

Почуття нікчемності, безнадійності щодо свого майбутнього чи необгрунтоване переживання провини, негативні думки або коментарі про себе;

Погіршення оцінок у школі;

Думки про самогубство.

Поширеним явищем серед підлітків є самопошкодження (селфхарм). Таким чином діти душевний біль намагаються приглушити фізичним. Думки про самогубство або спроби його вчинити - найсерйозніший привід звернутися за допомогою спеціаліста. Але не нехтуйте й ознаками, які ми навели вище.

Емоційне вигорання: основні ознаки

Емоційним вигоранням називають стан людини, при якому вона відчуває спустошеність, занепад сил, байдужість до навколишнього світу, психологічне та фізичне виснаження організму.

Такий стан часто спостерігається у тих, хто через свої професійні обов'язки спілкується з великою кількістю людей, несе на собі серйозну відповідальність.

Ослаблення емоцій – це своєрідна захисна реакція організму на постійний стрес та хронічну втому.

Причини вигорання

Факторів, які ведуть людину до емоційного вигорання досить багато. Серед основних:

Гіпервідповідальність.

Людина бере на себе дуже багато і будь-якою ціною намагається виконувати всі обіцянки. Вона дуже переживає через те, що може підвести оточуючих, не прийти на допомогу, не зробити роботу.

Перфекціонізм.

Дуже часто прагнення виконувати все ідеально призводить до спустошення та величезної втоми.

Робота, яка не подобається.

Професійна діяльність, яка не викликає інтересу та не приносить задоволення і видимого результату, згодом може привести людину до зриву.

Поради педагогам "Як поповнити власний ресурс"

 

Дерево підтримки

 

Дерево підтримки

Психологічна_вправа на стабілізацію і активацію ресурсів

Знайди затишне містечко протягом дня або ввечері, і приділи 15-20 хвилин своєму внутрішньому світові;

візьми аркуш і намалюй деревце;

намалюй на ньому зелені листки — три риси характеру/твої здатності, які допомагають тобі впоратися зі стресом. Підпиши їх поруч із кожним листком;

домалюй сухі листки — три риси характеру або дії, які додають ускладнень тобі у стресових ситуаціях, або навіть можуть посилювати стрес;

а тепер намалюй хмаринки — три види занять, хобі, які допомагають тобі відпочити та відновитись;

Зверни увагу на стовбур - напиши на ньому три звичні справи/вправи, які допомагать тобі заспокоїтися і заземлитися;

І перейди до коріння — додай імена трьох твоїх близьких людей, які найбільше тебе підтримують.

Практичний порадник для батьків «Фактори, що впливають на суїцидальну поведінку підлітків та шляхи допомоги дитині при загрозі суїциду»

     

    У нашій країні гостро стоїть питання саме підліткового суїциду — за даними правоохоронців, щороку накладають на себе руки до півтори сотні підлітків. 
    Тому  пропонуємо ознайомитися з практичним порадником для батьків «Фактори, що впливають на суїцидальну поведінку підлітків та шляхи допомоги дитині при загрозі суїциду».

3 СПОСОБИ ВПОРАТИСЯ ЗІ СТРЕСОМ

Ми всі відчуваємо стрес - на роботі, вдома, в дорозі. Інколи, ми можемо почуватися перенапруженими через невдале спілкування з кимось, занадто багато роботи чи щоденні труднощі, як от застрягнути у заторі.

Хронічний стрес може призвести до поганого самопочуття та втрати продуктивності - на ментальному, фізичному та емоційному рівнях. Проте жодна людина не проживає своє життя не зазнавши стресу. Дуже важливо знати, як можна впоратися зі стресом у повсякденному житті. Ці прості 3 техніки можуть вам допомогти.

1. Позитивний діалог із собою

Будьмо чесними, ми всі говоримо із собою! Інколи це відбувається вголос, проте, частіше у нашій голові. Розмова із собою може бути позитивною (“Я можу це зробити” або “Все буде гаразд”) або негативною (“Мені ніколи не стане краще” чи “Я такий дурний”). Негативний діалог із собою збільшує стресове навантаження. Позитивний - може допомогти заспокоїтися та впоратися зі стресом. За допомогою практики ви можете навчитися перетворювати негативні думки на позитивні. Наприклад:

Від негативу до позитиву

Замість “Я не зможу цього зробити”, скажіть: “Я зроблю усе що зможу. Я це знаю.”

Замість “Я ненавиджу, коли це трапляється”, скажіть: “Я знаю, як із цим впоратися - я уже робив це раніше.”

Замість “Я почуваюся безпомічним та самотнім”, скажіть: “Я можу попросити про допомогу та отримати її, якщо потребуватиму цього.”

Замість “Не можу повірити, що так впав обличчям у бруд”, скажіть “Я просто людина, ми всі помиляємося. Я можу це виправити.”

Щоб це справді працювало, практикуйте позитивний самодіалог щодня - у машині, за робочим столом, перед сном або будь-коли ви помітили негативні думки. Це також чудова практика, щоб навчити її своїх дітей!

Як захистити себе в кіберпросторі і що робити, якщо дитина чи ви постраждали від кіберзловмисників

 

Як критикувати колег, не руйнуючи взаємин

Опанувати Power BI можна за два місяці. Засвоїти навички бізнес-аналітика можна за пів року. Вчитися критикувати можна вічно. Якщо ви керівник, то цього часу у вас немає. Вміти давати співробітникам негативний фідбек дбайливо та конструктивно — це ваш прямий обов‘язок.

Чому критика — це проблема для тих, кого критикують

Не знаю жодної людини, яка перебувала б у реальності й була абсолютно байдужою до критики. Бо критика сигналізує мозку, що з нами потенційно щось не так, моментально вмикає лімбічну систему і спонукає до реакції «бий або біжи».

Такі реакції — родом із дитинства, а особливо зі школи, де критику часто узагальнюють і ототожнюють з усією особистістю дитини. Якщо погано написав контрольну з математики — одразу телепень, пропустив кілька слів у диктанті — завжди неуважний. Така критика несе загрозу особистісній цілісності людини, тому неминуче викликає дискомфорт і бажання або захищатися, або впасти в глибоке почуття провини.

Яким боком подавати критику

Насправді критика може бути не лише прийнятною, але й навіть корисною, особливо в менеджерській роботі. У широкому значенні — це наш погляд, зворотний зв’язок на ситуацію. А вже в наших руках те, як її висловити: або адекватно, або занадто скромно, або й агресивно.

Завжди існує вибір, як подати іншій людині ножа: держаком чи лезом. Ніж той самий, проте наслідки — різні.

Критика — це те, що зазвичай викликає негативні емоції. Але водночас уникнути її, якщо ви керівник, — неможливо. Надавати зворотний зв'язок (а інколи це про «критикувати, щоби покращувати») — ваш прямий обов’язок.

Щоби полегшити дві крайнощі, концентруйтеся на результаті. З цього погляду критика буває:

конструктивна — та, яка допомагає нам щось вибудувати, створити чи покращити

деструктивна — має руйнівний вплив: на довіру, повагу й мотивацію в команді

Хороший vs поганий менеджер: як балансувати

Для керівника немає прописаного сценарію — у цьому, власне, і складність. Саме тому на хорошого управлінця потрібно навчатися, іноді й роками. Щоби поєднувати полярності — бути людяним та чутливим, але і вміти приймати непопулярні рішення, — найкраще підходить роль так званого хорошого батька або наставника, який:

-дбає про інтереси працівників

-націлений на результат

-вміє вчасно прийняти непопулярне рішення

-може донести доцільність і важливість такого рішення

-вміє пояснити наслідки дій, якщо зараз не дослухатись до критики

-відповідає за свої слова

Коли керівнику вдається прийняти непопулярне рішення і подати критику так, щоб усі розуміли важливість проблеми й не почувалися морально знищеними, — це викликає повагу в колег.

У цьому сенсі негативний фідбек схожий на такого собі електропастуха — маленькими розрядами струму ми формуємо ухвалені межі поведінки в команді, щоб запобігти небезпеці та гіршим наслідкам. Такого пастуха ставлять не для того, щоби просто бити тварин струмом, а щоб вони не заблукали та щоб уникли можливих небезпек.

Тож критика існує, щоби подбати — про колектив, команду, результат. З цієї установки виходить конструктивна критика.

Як давати негативний фідбек і не стати «поганим»

Уявімо ситуацію: на кухні протікає кран, я пробувала його полагодити самотужки, а з часом забула і вже навіть цього не помічаю. До мене в гості заходить подруга і каже: «Ой, ти бачила, що в тебе тече кран? Знаєш, у мене була схожа ситуація, ми намагалися самі полагодити, але тоді його зірвало і ми ледь не затопили сусідів. Якщо ти хочеш, можу дати тобі контакт хорошого сантехніка».

Чи буде образливо чути це? Мені — ні. Я була б вдячною, бо розумію, що саме критика допоможе мені розв’язати давню проблему та уникнути неприємних наслідків.

Формула здорового негативного фідбеку:

1. Описати ситуацію так, як її бачите ви

«Я помітила, що останнім часом ви не встигаєте в дедлайни здати роботу»

2. Донести важливість ситуації або можливі наслідки

«Це дуже важливий проєкт, від якого залежить подальша співпраця з нашим клієнтом» / «Зрив строків затримає роботу команди — і ми не встигнемо вчасно здати замовлення»

3. Запропонувати можливість висловитися чи варіант рішення

«Чи можете ви пояснити, чому не вдалося зробити завдання вчасно? Можливо, вам потрібна допомога?»

Конструктивна критика — це критика поведінки, а не особистості. Мовляв: «Загалом із тобою все окей, але ось тут ти припустився помилки».

Замість «ти працюєш як черепаха, навчись робити швидше», набагато краще сказати «тобі варто краще розраховувати час». Адже навряд чи флегматична за темпераментом людина зможе перетворитися на спритного холерика після ваших слів. А от закласти більше часу чи ретельніше спланувати роботу — буде достатньою зміною поведінки, щоби пришвидшити робочий процес.

Щоб колеги реагували на критику не так гостро, зробіть сесії фідбеку звичкою

Як етично висловлювати критику

Розглянемо ситуацію: дуже важливий працівник не зʼявився на зустріч, де мав провести презентацію. Він про це не попередив — хоча таке на нього не схоже, адже зазвичай людина навіть не запізнюється. Спочатку потрібно знизити рівень емоцій, бо критикувати, якщо ви не при собі, — погана ідея.

#1. Контекст і причина впливають на ситуацію

Перш ніж гримати, звʼяжіться з колегою та з’ясуйте причину. Повітряна тривога зупинила рух транспорту, впав мобільний звʼязок чи навіть банальніші пояснення: проспав або розрядився телефон. Вагома причина може автоматично скасувати потребу висловлювати критику.

#2. Репутація має значення

Критику варто висловити настільки, наскільки багато шкоди заподіяно. Якщо сьогоднішній факап — виняток, то вистачить короткої розмови із зауваженням. Але бесіда буде серйознішою, якщо це вже не вперше. У таких випадках навіть доречно висловити асертивне застереження: що у вашій компанії присутність на таких зустрічах є обов’язковою, невиконання цього обов’язку тягне за собою наслідки, зокрема можливе завершення робочого контракту.

Але озвучуйте таку позицію лише тоді, коли будете дійсно готові звільнити людину. Якщо ж погроза не матиме наслідків, ви покажете, що ваші слова — порожні.

#3. Одна розмова — одна мета

Найкраща мета — користь для бізнесу. Для неприємної бесіди визначте одну, важливу мету. Наприклад, «Щоби проєкт вдалося завершити вчасно». Це ваш маяк. Пригадуйте цю задачу, коли бракує сміливості критикувати. І пам’ятайте про неї, коли вже критикуєте. Ви висловлюєте негативний фідбек тільки для того, щоб команда могла досягти цієї мети.

#4. Техніка «добре-погане-добре»

Є багато способів розпочинати розмову. З психологічної практики, найкраще починати з позитиву («Ми дуже цінуємо тебе як класного спеціаліста…»), тоді висловлювати критику («Проте не лише не зʼявитися на зустріч, але й навіть не попередити — неприпустимо»). Завершити розмову найкраще позитивною фразою з надією чи мотивацією («Сподіваюся, що більше такого не повториться, адже для нас дуже важлива твоя присутність під час прийняття рішень на таких зустрічах»).

#5. Інтимні ситуації

Якщо критика стосується конкретно цієї людини — то найкраще обговорити все тет-а-тет. Особливо коли це стосується дуже особистих, а часом навіть інтимних ситуацій: наприклад, колега користується дуже концентрованими парфумами й біля нього неможливо працювати. Тут правило: чим інтимніше проблема — тим інтимнішою має бути атмосфера, місце й час, а також формулювання для того, щоб доречно донести критику.

#6. Техніка «мгм»

Коли запрошуєте колегу на неприємну розмову, то старайтеся застосовувати два підходи. Перший: «А як ти бачиш цю ситуацію?», що допомагає подивитися з ракурсу людини. Але іноді все ж важко стриматись від різких слів, поки слухаєш пояснення. Тут для контакту використовуйте техніку «мгм». Таким чином вдається утриматися від висловлення своєї позиції до того, як вислухаю іншу сторону. А це, своєю чергою, дозволяє надати більш зважений зворотний зв'язок, поглянувши на ситуацію з обох боків.

П'ять причин агресії у підлітків. Що робити батькам?

Панічна атака під час війни. Як допомогти собі і близьким?

Правничі консультації для дорослих осіб щодо захисту прав дитини.

 

На Національній гарячій лінії для дітей та молоді ми консультуємо не лише дітей та підлітків, а й дорослих осіб, якщо їхні запити стосуються захисту прав дитини. Тематика таких запитів може бути дуже різноплановою, адже нашими спеціалістами надаються інформаційні, психологічні та правничі консультації.

Правничі консультації надаються за наступними напрямками:

Цивільне та сімейне право: права батьків і дітей, позбавлення батьківських прав, призначення та виплата аліментів, питання опіки та піклування, усиновлення, проживання дитини в прийомній сім’ї, встановлення батьківства, визначення місця проживання дитини та встановлення графіку побачень з дитиною, права та обов’язки інших членів родини тощо;

Питання захисту прав дитини у разі вчинення над нею насильства: домашнє насильство, булінг у закладі освіти, насильство у міжособистісних стосунках з однолітками, сексуальне насильство над дитиною, потрапляння дитини в ситуацію торгівлі людьми тощо;

Соціальні гарантії та блага: питання призначення виплат на дитину, встановлення статусів, які мають юридичне значення – статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій, дитини з інвалідністю тощо;

Питання повноважень, прав та обов’язків органів опіки та піклування, служб у справах дітей, інших державних органів, установ та уповноважених осіб, що здійснюють свої повноваження у сфері захисту прав дітей;

Питання перетину державного кордону дитиною, виїзду та проживання дитини за кордоном, повернення дитини в Україну;

Інший спектр питань, пов’язаний із захистом прав дітей: права дітей як здобувачів освіти, сурогатне материнство,

наставництво над дитиною тощо.

Консультації надаються цілодобово та виключно в телефонному режимі за номером телефону 0 800 500 225 зі стаціонарного та мобільного або 116 111 з мобільного, чи шляхом звернення до нас через наші соціальні мережі:

116 111

0 800 500 225

Telegram: @CHL116111

Instragram: @childhotline_ua

Facebook: childhotline.ukraine

Проєкт «Підтримка Національної гарячої лінії для дітей та молоді. Фаза 2», впроваджується Громадською організацією «Ла Страда-Україна» і Дитячим фондом ООН (UNICEF Ukraine), за підтримки уряду Японії.